Заснування села відносилось до другої половини 18 століття. Саме тоді, після скасування Запорізької Січі швидко почалося заселятися „Дике поле” – так звалися віками незайняті цілинні землі Придніпров’я. Це було за часів царювання Катерини ІІ.
За переписом 1900 року в селі налічувалось 265 дворів, 1753 жителі, земська і парафіяльна школи. Першими поселенцями в Драбинівці були запорізькі козаки брати Лебедини. Село мало назву Лебединівка.
А як стало Драбинівкою? У місцевого багатія була довга і міцна драбина – єдина на все село. Ділився він нею з односельцями за великий могорич. І от лебединівські парубки вирішили вкрасти ту драбину, сховати в димар хати-пустки, але ж як її сховати? Та драбина, за переказами, й дала назву селу…
Проїздом на південний фронт в Драбинівці зупинявся полководець Михайло Фрунзе.
В 20-ті роки в селі організовано комуну „Бджілка” (перші голови Кибкало Яким Андрійович, Саєнко Феодосій Феодосійович). У 1928 році появився перший трактор „Фордзон”, перший тракторист – Гененко Юхим Петрович. У наступному році створено колгоспи „Радянське село”, „ХVІІ партз’їзд”, „Боротьба”, „Злагода”, „Червоний пахар” (згодом перейменований на імені Блюхера, потім – імені Кірова).
Справжньою окрасою села не одне десятиліття була Пантелеймонівська церква, яку закрито у 1938 році. Безслідно зникли тоді дорогоцінні книги, церковні документи, ікони. При Пантелеймоновській церкві була двокомплектна парафіяльна школа.
364 жителі сільської ради полягли на фронтах війни. Серед них чотири брати Кибкало – Гнат, Микола, Степан, Іван. Фашисти вивезли на примусові роботи у Німеччину 211 чоловік.
У 1982 році наприкінці грудня в Драбинівці розпочато газифікацію. Відділення зв’язку, АТС – 70 номерів, комплексний приймальний пункт райпобуткомбінату, середня школа, амбулаторія, дитсадок, ветдільниця, Будинок культури на 300 місць, бібліотека (13.8 тис. од.зб.), музей – все це було в Драбинівці. Драбинівку радіофіковано у 1956 році, телефонізовано – у 1977.
Уродженець села, льотчик В.А.Дігтярьов (1903-1944) удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У 1958 році встановлено – надгробок на братські могилі радянських воїнів, полеглих за визволення села, серед них – Герой Радянського Союзу М.І.Колбасов ( 1911-1943), споруджено пам’ятник (1965 р.) воїнам-односельцям, які загинули (219 чоловік) на фронтах Великої Вітчизняної війни.
З листопада 1982 року в районі розігрується кубок з футболу імені Леоніда Мокляка, який служив у десантних військах і загинув, виконуючи службовий обов’язок.
У 2000 році утворено ТОВ „Агрофірма „Чиста криниця ”, засновником якої є Лебедин Юрій Якович. В агрофірмі налічується більше 70 одиниць сучасної техніки, нові трактори ХТЗ-170 та МТЗ-82, трактори „Джон Дір”, комбайни „Кейс” та „Джон Дір”.
